Тракторист-машиніст

ІСТОРІЯ ПРОФЕСІЇ

У часи, коли придумали цю машину, більшість фахівців, що працювали зі складною технікою, називали машиністами. Це було нововведення і ніхто не відрізняв, яку роботу виконує машина, оскільки їх бачили не всі і дуже рідко. Трактор був винайдений у XIX столітті. Тоді ж з'явилися і перші машиністи. Винахідники, в першу чергу, думали про те, як полегшити працю селян, а отже, і трактори придумали для роботи в сільському господарстві. Така тенденція зберігалася аж до 30-х років ХХ сторіччя. Пізніше на таку техніку почали встановлювати й інші функціональні інструменти, які почали застосовувати в гірській промисловості і будівництві.

ХАРАКТЕР РОБОТИ

За своїм характером діяльність тракториста-машиніста широкого профілю поступово наближається, з одного боку, до праці індустріального працівника, а з іншого, - до праці спеціаліста технолога сільськогосподарського виробництва, дедалі більше насичуючись інтелектуальним змістом. Основними функціями тракториста-машиніста широкого профілю є: операторська (керування рухом агрегату в просторі і підтримування його функціонування в межах норми) та агротехнічна (забезпечення оптимальної відповідності між біологічною системою і умовами її існування). Як основний компонент операторської діяльності тракториста машиніста виступає водіння агрегату, де значне місце посідає спостереження за правильністю його руху (чи прямолінійний він, чи співпадає з міжряддям під час культивації і прополюванні, з борозною під час оранки, з слідом маркера під час сівби), за простором, у якому переміщується агрегат, тобто за полем. Іншим важливим компонентом операторської функції в діяльності тракториста-машиніста є керування і контроль за роботою агрегату (підтримання його функціонування у межах норми). Інформація про роботу агрегату сприймається за допомогою слуху (звук працюючого двигуна, іноді звукові сигнали помічників, які обслуговують причіпні знаряддя праці) і зору (показання приладів, іноді жести помічників, колір вихлопних газів). Крім цього, про роботу агрегату тракторист машиніст може судити за вібрацією корпусу трактора. Таким чином, як "людська ланка" в системі керування агрегатом він повинен постійно обробляти інформацію, що надходить як із зовнішнього середовища, так і від самого об'єкта керування, і реалізовувати її в своїх діях. Тракторист-машиніст широкого профілю, звичайно, повинен досконало знати сільськогосподарську техніку. Але майстром своєї справи він стає лише тоді, коли ставиться до предмета своєї праці і впливає на нього як агроном, озброєний технікою, а не як спеціаліст з її експлуатації. Тракторист-машиніст мусить знати особливості росту та розвитку різних сільськогосподарських культур, обробітку ґрунту, шукати шляхи підвищення його родючості, володіти знаннями про добрива, їх властивості і методи застосування, про біологічні особливості і агротехніку вирощування сільськогосподарських культур. Характер роботи тракториста-машиніста дедалі більше наближається до характера праці техніка і агронома.

УМОВИ РОБОТИ

Робоче місце тракториста - трактор. У тракторі втілилась споконвічна мрія хлібороба - знайти собі надійного помічника у нелегкій селянській праці. Трактор не просто виконує якусь одну роботу. Поєднуючись з іншими сільськогосподарськими машинами і знаряддями, він щоразу перетворюється: з плугом він орач, з причепом - транспортний засіб, з комбайном - збиральна машина. Трактор сіє, вносить добрива, жне, викачує воду, прокладає траншеї, корчує дерева, обслуговує ферми. Крім цього, він бере безпосередню участь у збиранні різних сільськогосподарських культур. Усе, що вирощено у полі, повинно бути зібрано в короткий термін, і тракторист - найактивніший учасник цього процесу. Тракторист машиніст вміє управляти різними видами тракторів, збиральними комбайнами, вантажними машинами. Стежить за їхньою технічною справністю та здійснює нескладний ремонт техніки. Виконує оранку, посів, збирання, транспортування врожаю тощо. Під час роботи спостерігає за показаннями приладів, стежить за станом машини. У період посівної та збиральної кампаній робочий день ненормований.

ВИМОГИ ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТРАКТОРИСТА МАШИНІСТА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Трактористу-машиністу має бути притаманна високорозвинена технічна кмітливість, пов'язана з хорошою зоровою пам'яттю, щоб відмінно знаючи свою машину, вміючи швидко комбінувати найпростіші способи її ремонту і зберігання, він міг у найрізноманітніших умовах забезпечити її продуктивну роботу. А ще він повинен пам'ятати шуми в роботі двигуна, особливості робочих рухів та їх послідовність при керуванні трактором, особливості явищ природи з тим, щоб швидко їх використовувати у певних ситуаціях праці. Наочнообразна і оперативна пам'ять у бажаючих обрати професію тракториста машиніста широкого профілю повинні бути розвинені на рівні, не нижчому за середній. Відносна просторова ізольованість за дефіциту спілкування у процесі роботи (під час оранки у нічний час, збирання врожаю і ін.), її монотонність пов'язані з сприйманням великої кількості одноманітних сигналів і об'єктів на шляху руху тракторного агрегату, є передумовою виникнення у тракториста машиніста стану нудьги, втоми і в окремих випадках приводить до засинання. Це вказує на значну нервово-емоційну напругу в діяльності тракториста машиніста. Тому для успішної роботи йому необхідний високий рівень розвитку емоційної стійкості. Професійна діяльність тракториста машиніста характеризується помірним енергетичним навантаженням (під час боронування він витрачає, наприклад, 1 ккал/хв., оранки - 2 ккал/хв.). Проте тріск, пилюка, спека, робота у несприятливих погодних умовах вимагають від нього певної витривалості і фізичного здоров'я. З-поміж особистісних якостей трактористу машиністу потрібні наполегливість і рішучість в оволодінні новою технікою і передовими методами праці, кмітливість, швидкість обробки інформації і впевненість під час роботи на підвищених швидкостях. Неабияке значення має організованість, здатність до монотонної роботи. Труднощі в оволодінні професією і майбутній діяльності легше долаються при збереженні самовладання і стійкому інтересі до обраного фаху.

МЕДИЧНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ

Недостатньо розвинена спритність, відсутність технічної кмітливості, дальтонізм, вади слуху. До протипоказань медичного характеру можна віднести захворювання дихальної і серцево-судинної систем, нирок, опорно-рухового аппарату (радикуліт, артрит тощо), схильність до алергічних захворювань, гіпертонію, з вираженими дефектами органів зору та слуху, нервово-психічними розладами.

ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Потрібні знання з фізики, біології, геометрії, теорії машин і механізмів, металознавства, агротехніки тощо. Необхідні знання з призначення та навички використання слюсарних інструментів, уміння складати та розбирати електроприлади. Повинен знати: - правила експлуатації і технічного обслуговування тракторів, комбайнів, всіх типів сільськогосподарських машин, що агрегатуються з ними, транспортних засобів; - правила техніки безпеки і дорожнього руху.

СПОРІДНЕНІ ПРОФЕСІЇ

Автомеханік, водійські професії різних типів, викладач спецкурсу в профтехучилищі. Професія висококваліфікованого тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва є гарантією працевлаштування, адже потреба в спеціалістах за цією професією незмінна, особливо у сільській місцевості.